Куплет 1:

Куплет 1: Я стою серед тиші, де все мовчить, Де колись було “ми”, тепер — лише “жить”. Твої слова, як лід, в мені лиш слід, І навіть час не стирає біль, що спить.

Приспів: Попіл з неба — то мої сни, Що згоріли в твоїй вині. Ти казав: “ми назавжди”, Але вічність не з тобі.

Попіл з серця, попіл з рук, Все, що мала — ти забув. Та я встану із золи, Бо з попелу росте вогонь.

Куплет 2: Ти торкався мого страху, Ніжно, ніби каяття. Я мовчала, хоч всередині Плакало життя.

І коли ти йшов, я знала — Це не кінець, це шлях. Бо хто падав — той здіймався, На уламках власних втрат.

Приспів: Попіл з неба — то мої сни, Що згоріли в твоїй вині. Ти казав: “ми назавжди”, Але вічність не з тобі.

Попіл з серця, попіл з рук, Все, що мала — ти забув. Та я встану із золи, Бо з попелу росте вогонь.

Брідж: І якщо колись почуєш мій голос, Не шукай мене у снах. Я пішла не через біль — Я пішла, бо стала вся.

Фінал: Попіл з неба, тихий світ, Я вже не там, де біль стоїть. Ти не зумів мене спалить — Я стала вогнем, щоб світить.

Find this song on YouTube